Протягом листопада спостерігалась типова для даного періоду  погода з незначною кількістю опадів. У перші дві декади місяця відзначались  ефективні температури вище  5^оС, а третя  характеризувалась зниженням температури повітря до від’ємних значень з максимальною температурою повітря  6,3^оС, мінімальна становила -4,7^оС.

Середньодобова температура повітря знаходилась в межах від 4,3 до -2,2°С, середній показник 0,8°С перевищив кліматичну норму (0,6^оС) лише на 0,2^оС.

Заморозки на поверхні ґрунту, що розпочались в останні дні другої декади, спостерігались до кінця місяця. Поверхня ґрунту охолоджувалась від 0,0^оС до -7,3^оС, вдень прогрівалася від 0,1^оС до 11,4 ^оС.

В підсумку за місяць випало 8,6 мм опадів, а це 24% від кліматичної норми. У третій декаді незначні опади спостерігались у вигляді мокрого снігу і снігу, випало 2,1 мм, що становить 17,5 % від норми. Запаси продуктивної вологи під сільськогосподарськими культурами в орному та метровому шарі ґрунту становлять: на чорноземах типових малогумусних 45,1 та 139,7 мм, на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових 29,16 та 123,09 мм, та  оцінюються як оптимальні і задовільні, а на дерново-підзолистих зв’язно-піщаних незадовільні - 15,32 та 88,24 мм, відповідно.

Моніторинг стану посівів свідчить про припинення активної вегетації рослин 19 листопада, що на рівні багаторічних даних.

Посіви озимих зернових культур  знаходяться в доброму та задовільному стані. На дату спостереження рослини  за оптимальних строків сівби (5-25 вересня)  перебувають  у фазі кущіння, сформували по 2-3 пагони – озима пшениця та 3-4 пагони – озиме жито; за пізніх (5–15 жовтня)  – у фазі сходів (3-4 листки) , що відповідає багаторічним даним. Густота посівів в середньому становить: озимої пшениці 460-530шт/м², озимого жита 380-410шт/м². Висота рослин за оптимальних строків сівби 15 -18 см, що на рівні минулорічних показників.

Аналізом фітосанітарного стану посівів  озимих зернових встановлено, що на полях  спостерігається середня засміченість посівів сходами багаторічних та зимуючих  бур’янів (пирій повзучий, грицики звичайні, фіалка польова, ромашка непахуча, зірочник середній та ін.). На ранніх та загущених посівах оптимальних строків сівби спостерігається ураження рослин борошнистою росою з пошкодженням 20-30% та розвитком хвороби 5-15%.

Посіви ріпаку озимого знаходяться в доброму та задовільному стані. За  ранніх строків сівби (10-15 серпня) та оптимальних (15-25 серпня) сформувались добре розвинені рослини, які мають розетку від 7 до 12 штук листків, діаметр кореневої шийки (1,0-1,6 см), висота рослин 15-31 см, за густоти 42-46 шт/м². За сівби з 1 по 10 вересня рослини знаходяться в фазі 6-8 шт. листків, діаметр кореневої шийки від 0,6-0,8 см, висота рослин від 14 до 16 см. Рослини за ростом й розвитком знаходяться на рівні середньо багаторічних показників.

Характеризуючи фітосанітарний стан посівів озимого ріпаку слід зазначити, що на посівах присутнє засмічення багаторічними  (осот рожевий, пирій повзучий) та зимуючими бур’янами (грицики звичайні, фіалка польова). В умовах теплої осені, на необроблених фунгіцидами площах ріпаку, активно почали розвиватись такі хвороби як альтернаріоз і фомоз. Ці хвороби за своїм циклом розвитку зимують на ріпаку та продовжують розвиток одразу ж після відновлення вегетації й настання плюсових температур.

На посівах усіх озимих культур відмічається поодиноке заселення мишовидними гризунами. За збільшення чисельності до 3-5 колоній на гектар вони можуть завдати значної шкоди посівам, тому рекомендовано нори обробити родентицидами.